Тумблер мотивації, що раптово змінився вивів мирного ІТ-спеціаліста з зони комфорту і кинув у жерло війни. Віктор Петренко, люблячий чоловік та батько двох синів, став оператором дронів у бригаді Нацгвардії "Рубіж". Його історія – це розповідь про те, як цивільна людина адаптується до військового життя і знаходить своє місце в умовах бойових дій.
Віктор Петренко, який обіймає посаду керівника відділу супроводу проєктів та розвитку цифрових рішень у Міністерстві юстиції України, мав бути заброньований від мобілізації. Однак, коли цей процес затягнувся, він не став шукати лазівки чи ухилятися від служби. Замість цього, Віктор одяг форму і вирушив на захист країни.
"Банально не встигли забронювати - і довелося звикати засинати в обіймах не з дружиною, а з автоматом," – згадує він про перші дні служби. (В цілях безпеки ім'я та прізвище змінено)
Шлях від програміста до "хакера"
Віктор народився і виховувався в сім’ї педагогів у Глухові (Сумська область). Він закінчив педагогічний університет за спеціальністю "фізика", але вже під час навчання проявив інтерес до інформаційних технологій, працюючи програмістом у Національному заповіднику "Глухів". Цей досвід допоміг йому влаштуватися в консорціум ЕДАПС і згодом – у Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАСІ).
У 2021 році Віктор приєднався до Міністерства юстиції, де займався впровадженням системи електронного документообігу "Мегаполіс". Однак, з початком повномасштабної війни його життя кардинально змінилося.
Приєднання до бригади "Рубіж" і служба на передовій
Віктор приєднався до 4-ї бригади оперативного призначення ім. Героя України сержанта Сергія Михальчука "Рубіж", яка входить до складу 2-го корпусу НГУ "Хартія". Завдяки своїм навичкам, він був одразу ж визначений на посаду оператора БПЛА.
"Довелося звикати до атмосфери бойового колективу. Звісно, рідні дуже переживали… А тут відразу дали зрозуміти: я - бойова одиниця," – розповідає Віктор про перші враження від служби. (В цілях безпеки ім'я та прізвище змінено)
Його захоплення безпілотниками принеслося на користь – він вже мав досвід управління дронами у мирний час. У війську його швидко прозвали "Хакером" за вміння вирішувати технічні завдання, включаючи налаштування Wi-Fi на базі.
Віктор виконував завдання аеророзвідки та здійснював скидання боєприпасів по ворогу. Він брав участь у звільненні Кліщіївки, де бачив не тільки успіхи, але й жорстоку реальність війни.
Психологічний аспект служби і ранение
"Коли ворог розлітається на шматки – враження неоднозначні," - зізнається Віктор. Він зазначає, що психологічне навантаження від побаченого величезне, однак армія готує до цього, а рутинизація допомагає справлятися з шоком. (В цілях безпеки ім'я та прізвище змінено)
Під час служби Віктор отримав поранення, яке змусило його покинути військову службу і перейти на інвалідність.
Повернення до цивільного життя і досвід для інших
Після повернення до мирного життя Віктору довелося зіткнутися з проблемами сну та адаптації до звичайного життя. Однак він сподівається, що його досвід допоможе іншим військовослужбовцям легше пережити повоєнний період.
Історія Віктора Петренка – це приклад того, як звичайна людина може знайти в собі сили і мужність для захисту своєї країни, навіть якщо вона не "створена для війни". Його шлях від програміста до оператора дронів на передовій став свідченням стійкості українського народу та його готовності до боротьби за свободу.
Примітка: В тексті використано псевдонім Віктор Петренко для забезпечення безпеки особи, про яку йдеться. Оригінальні ідентифікаційні дані були змінені з метою захисту його приватності.