Нарощення російської військової присутності біля кордонів України навесні 2021 року: аналіз та наслідки (MILOSINT)
Навесні 2021 року нарощування Росією військ і техніки на кордонах з Україною викликало тривогу, нагадуючи про російську агресію 2014-2015 років. Хоча масштабний конфлікт не відбувся, події того періоду потребують глибокого аналізу, адже ризик повторення сценарію залишається актуальним, якщо Кремль вважатиме, що на кону знаходяться ключові російські національні інтереси.
Аналіз військової активності весною 2021 року виявив декілька важливих аспектів:
- Інформаційне маніпулювання: Заявлена кількість залучених військ була частково оманливою, оскільки значна частина сил вже перебувала на кордонах після попередньої ескалації.
- Відпрацювання сценаріїв: Російські війська проводили комплексні навчання, що включали потенційне оточення українських з’єднань Операції Об’єднаних сил (ООС) на Донбасі та блокування доступу України до Чорного моря.
- Політичні сигнали:** Переміщення російських військ було спробою послати сигнали адміністрації президента США Джозефа Байдена, натякаючи на небажаність будь-яких змін у статусу-кво щодо України, зокрема інтеграцію в НАТО та підтримку зусиль з відновлення контролю над окупованими територіями Донбасу.
Military OSINT: Голос з відкритих джерел
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну продемонструвало надзвичайний потенціал Military Open Source Intelligence (MILOSINT). Волонтерські аналітики, журналісти та онлайн-спільноти часто надавали більш оперативні та точні дані про події, ніж офіційні структури, спираючись виключно на відкриті джерела інформації.
Хроніка подій: навесні 2021 року
У квітні 2021 року світова увага була прикута до загострення українсько-російського протистояння. Київ та міжнародні партнери України звинувачували Росію в концентрації військ і техніки біля кордонів, тоді як Москва заперечувала будь-які незвичні дії, пояснюючи їх плановими перевірками бойової готовності.
Подібні перевірки, включаючи відпрацювання сценаріїв високої інтенсивності, зокрема в Чорноморському флоті та повітряних силах, проводилися раніше, наприклад у квітні 2019 року. Однак, масштаб російської військової активності навесні 2021 року був безпрецедентним. Повідомлення, фото- і відеоматеріали про переміщення техніки та особового складу Збройних сил РФ на кордон з Україною викликали спогади про події 2014-2015 років, коли Росія розмістила війська біля кордону, частина яких брала безпосередню участь у бойових діях на Донбасі. Це підштовхнуло експертів до роздумів про можливість повномасштабної агресії, а не точкового застосування сили.
Напруженість навесні 2021 року поставила ряд важливих питань:
- Яка чисельність російських військ була залучена до подій?
- Які сценарії відпрацьовувалися під час навчань?
- Яких стратегічних цілей прагнула досягти Росія, демонструючи свою військову присутність?
- До яких геополітичних наслідків призвело це загострення?
Масштаби розгортання
За даними речника Міністерства оборони США Джона Кірбі, розгортання російських сил біля кордонів України навесні 2021 року було найбільшим з 2014 року. Хоча точні дані щодо чисельності не були оприлюднені, Європейське Командування Збройних сил США (EUCOM) підвищило рівень оцінки ситуації між Україною та РФ, збільшивши кількість розвідувальних польотів. За даними українських офіційних осіб, на середину квітня 2021 року на кордоні перебувало до 120 тисяч російських військових, з якими погодилися західні партнери.
Міністр оборони РФ Сергій Шойгу пізніше визнав перекидання додаткових сил, заявивши про переміщення двох загальновійськових армій і трьох дивізій повітряно-десантних військ для перевірки бойової готовності.
Проте, навіть до перекидання додаткових сил, вздовж кордону вже перебувало близько 87 тисяч російських військових – наслідок рішень 2014-2016 років щодо створення постійної військової інфраструктури на кордоні та в окупованому Криму.
У період з 2015 по 2017 рік було переміщено штаб-квартиру 20-ої загальновійськової армії, розгорнуто дві мотострілецькі дивізії, відновлено 8-му армію та створено 22-й армійський корпус в окупованому Криму. Згідно з оцінками ОБСЄ, на кордоні могло перебувати до 28 батальйонних тактичних груп без додаткового залучення сил.
Таким чином, заяви Сергія Шойгу слід сприймати з певною часткою скептицизму. Ймовірно, метою було створити враження небезпечної концентрації військ, а не надати точну інформацію про реальні масштаби перекидання.
Відпрацьовані сценарії
Враховуючи досвід попередніх російських навчань, можна припустити, що навесні 2021 року відпрацьовувалися комплексні сценарії, включаючи потенційне оточення угруповання ООС на Донбасі та блокування доступу України до Чорного моря.
Російські війська могли відпрацювати сценарій обмеженого удару для блокування доступу України до Чорного моря або навіть більш амбітний план щодо оточення угруповання Об'єднаних сил на Донбасі. Це підкріплюється даними, отриманими Conflict Intelligence Team (CIT), які свідчать про перекидання додаткових сил в окупований Крим та район відповідальності 20-ої армії.
Причини дій РФ:
Переміщення російських військ було спробою послати сигнали адміністрації Байдена, натякаючи на небажаність будь-яких змін у поточному статусу-кво щодо України та її інтеграції в НАТО. Іншою причиною могло бути прагнення зупинити євроатлантичну інтеграцію України, яка розглядається Москвою як загроза національним інтересам..
Наслідки:
Росія досягла своєї мети – адміністрація Байдена продемонструвала готовність до "стабільних і передбачуваних відносин" з Росією, що означає відмову від радикальних змін у політиці щодо України. Хоча на саміті НАТО в Брюсселі було повторено про прагнення України до членства в Альянсі, Вашингтон не планує пришвидшувати цей процес.
Однак, дії Росії мали зворотний ефект для України: посилилося бажання вступити до НАТО, що є реакцією на російську агресивну політику.
Таким чином, нарощування російської військової присутності навесні 2021 року стало черговим підтвердженням необхідності зміцнення обороноздатності України та прагнення до інтеграції в західні безпекові структури.